1.1 Особливості Інтернет в СНД

Поява Інтернет - це переворот в інтелектуальній діяльності, пізнанні  і в спілкуванні. Цей факт визнається всім світовим співтовариством.  Інтернет - це свобода спілкування, подання інформації, відсутність  "провінцій" - географічних, політичних, тимчасових, етнічних. Еволюційні  можливості Інтернет безмежні. Навіть найменші вузли мережі автономні,  що забезпечує поєднання глобальності з незалежністю; максимальна  публічність не заважає практично повній свободі самовиразу. Клієнти  мережі також вільні вибирати потрібну інформацію з різних джерел, не  обмежених локальними або державними кордонами.

Залишаються тільки мовні та культурні бар'єри. На думку  психологів, застосування комп'ютерних мереж веде до значних  функціональних змін у психічній діяльності людини, що порушують  пізнавальну, комунікативну та особисті сфери.

Також користування Інтернет нівелює системи традицій, правил,  цінностей, що склалися історично і характеризують належність  особистості до будь-якої співдружності, як-то нація, клас або релігійна  конфесія. Можна, певною мірою, зазначити, що мережа зміцнює всілякі  відносини і зв'язки між людьми за допомогою інформації незалежно від  соціальних бар'єрів.

"У 7 років американець повинен уміти читати, в 12 - вийти в  Інтернет і в 17 вступити до коледжу" -таку думку висловив президент  США Б. Клінтон [92].

Ця "мережа мереж" в країнах СНД тільки починає свій розвиток і  привертає увагу соціологів та психологів. Зокрема А. В. Мінаков [59]  відзначає наступне:

1. На сучасному етапі Інтернет стає новим психологічним  середовищем та сферою життєдіяльності величезної кількості людей. У  користувачів мереж виникає цілий ряд психологічних новоутворень  (інтересів, мотивів, потреб, постанов, форм психологічної та соціальної  активності).
2. Специфіка взаємодії в цьому середовищі має яскраво виражені  особливості: можливість одночасного спілкування великої кількості  людей, які знаходяться в різних країнах; неможливість використання  більшої частини невербальних засобів спілкування; збіднення емоційного  компоненту спілкування, анонімність та інші. Все це призводить до  вироблення нових норм взаємодії та виникнення своєрідного Інтернет  етикету. Почуття, в основному, висловлюються за допомогою "смайликів"  (їх біля 100, повний набір наведений на сайті  http://www.ora.com/catalog/smileys/). Фізична відсутність учасників  комунікації в самому акті призводить до того, що почуття можна  переховувати або висловлювати ті, що людина в даний момент не зазнає.  Таким чином, в Інтернет втрачає значення цілий ряд бар'єрів спілкування,  що висловлені в їхньому зовнішньому вигляді і в комунікативній  компетентності людини. З'являється можливість створити про себе будь- яке враження за своїм вибором - так звану "віртуальну особистість".
3. Існування та успішне функціонування у новому психологічному  середовищі вимагає від людини виконання деяких специфічних дій,  наприклад: уміння виділити та відфільтрувати інформацію з великого  інформаційного потоку; спроможність стисло, точно та грамотно  формулювати повідомлення або запити; уміння правильно розподіляти  навантаження і швидко обробляти одержувану інформацію.
4. Вивчення психологічних закономірностей поведінки людини в  нелінійному інформаційному середовищі дозволило виявити декілька  цікавих особливостей: виникнення захоплюваності в процесі пошуку  інформації ("ефект азарта"), "дрейф" мети та сенсу пошуку; виникнення  стану фрустрації не тільки за відсутності інформації, але й при її великому  обсязі.
5. В 1994 році в закордонній психології з'явилося поняття "Інтернет- залежність": "невідчепне бажання вийти в Інтернет, знаходячись в off-line,  та неспроможність вийти з Інтернет, будучи в "on-line" [37].  Інтернет-залежні здебільшого користуються тими можливостями  Інтернет, що дозволяють їм зустрічатися, соціалізуватися, обмінюватися  ідеями з новими людьми. Інтернет-незалежні користуються здебільшого  можливістю збирати інформацію та підтримувати раніше встановлені  знайомства.

В роботі [12] відзначається, що в пошукових та вказівних сервісах  Інтернет має організуючий, системостворюючий, структуруючий початок.  Засвоєння нових засобів призводить до психологічних змін, як в самій  розумовій діяльності, так і в мотиваційно-ціннісній регуляції мислення. В свою чергу, дедалі очевиднішим стає цей вплив на психіку людини  у процесі її взаємодії з глобальними інформаційними мережами:

• фрагментарність і роздробленість інформації веде до збільшення  когнітивного навантаження при її сприйманні;
• використання гіпертекстового режиму (HTML), що підтримується  всіма WWW-серверами, вимагає вміння орієнтуватися в складній і,  здебільшого, заплутаній системі заслань;
• дедалі ширше використання Java-аплетів у процесі інтерактивної  роботи в Інтернет, навігація між якими відрізняється від навігації між  WWW-сторінками, вимагає створення спеціальних алгоритмів мислення,  що дозволять оперувати багатьма об'єктами різноманітної природи,  зв'язаними складними логічними ланцюжками.

При тривалій роботі людина підпадає впливу "інформаційного  шуму", в наслідок того, що форма подання інформації на більшості Web- сторінок така, що корисна і не потрібна інформація ("шум") перемішана. 

Наявність "шума" сприяє критичному сприйманню інформації,  виховує навички оцінки якості матеріалу, ступеня його достовірності,  вміння вибирати головне, тобто виявляє властивості, притаманні дійсно  культурній та освідченій людині (А. Шкорб. Не роскошь, а ....,  http://www.accessnet.ru/vivovoco/). Віднині і назавжди вміння  користуватися Інтернт стає такою ж невід'ємною частиною арсеналу  освіченої людини, як вміння читати.

Цікаво розглянути результати опитування учасників 6-ої  Всеросійської конференції RELARN99 (1-6 липня 1999 р.) [68] про  соціальні перспективи розвитку Інтернет у Росії та перспективність роботи  психологів в мережах.

Відзначаються такі соціальні перспективи, як:

• проникнення Інтернет у всі сфери життя;
• природний засіб інтеграції суспільства в країні, що має величезну  територію та погані дороги;
• розвиток економіки та суспільства в цілому, а також,  інтенсифікації науково-технічного прогресу;
• вихід до Інтернету з домашнього комп'ютера;
• нове спрямування засобів масової інформації;
• дистанційне навчання та різноманітні освітянські проекти,  результатом яких очікується якісний стрибок у системі освіти – від школи  до вищої та професійно-технічної;
• пошук та продовження роботи;
• електронна торгівля.

Сьогочасний російський та український Інтернет потребує  освітянських, бібліотечних та інформаційно-довідкових ресурсів. Значну  увагу слід приділити підвищенню якості наведеної в Інтернет інформації.

На жаль, слід зазначити, що національний Інтернет народився не в  університетах і це відбилося на тематиці, жаргоні, вадах орфографічних та  граматичних. Значна доля інформаційних потоків контролюється  комерційними фондами та фірмами. Дуже мало україномовних сторінок. Основними напрямками практичної психології в Інтернет є:

1. Аналіз психологічної кризи суспільства.
2. Організація психологічної служби (консультації, тренінги,  віртуальні кімнати релаксації) та служби довіри, організація  психодіагностичної роботи (тести для самооцінки, дистанційне  психологічне тестування та інше).
3. Дослідницькі роботи, направлені на вирішення психологічних  аспектів інформаційної екології: 
   • вивчення адаптації до нових технологій людей різного  віку; дослідження Інтернет як колективної свідомості; 
   • вивчення процесу сприймання електронної інформації та  впливу потужних інформаційних потоків на людину, її психічний  стан та здоров'я; 
   • аналіз впливу Інтернет на структуру та збереження  людської діяльності, на процеси соціалізації, на мислення й  самооцінку особистості;
   • розробка соціального портрету користувача Інтернет та  вивчення психології і взаємодії в реальному світі людей нового типу.
4. Аналіз проблеми "реальності та віртуальності" - визначення  комп'ютерної наркоманії та розробка мір з її запобігання та подолання  побоювання "техніки" як крок до того, щоб Інтернет став масовим засобом  виконання будь-якої діяльності.

5. Побудова інтерфейсу "розробник - користувач".

Особливого розгляду вимагає тема "Інтернет та діти". Окрім  величезного, безумовно позитивного, ефекту від взаємодії дітей та молоді з  Інтернет, можна виділити і ряд тривожних тенденцій:

1. Надмірне захоплення "віртуальною реальністю" веде до відриву  від реального життя та зменшення життєвого досвіду.
2. Через Інтернет молоді люди мають практично безконтрольний  доступ до величезної кількості матеріалів, що носять антигромадський,  антигуманний і порнографічний характер.
3. В процесі спілкування через комп'ютерні мережі діти можуть  стати і здебільшого стають жертвами осіб, що використовують це  середовище у своїх особистих корисливих або злочинних цілях, а також  осіб, що мають психопатичні або перекручені сексуальні нахили.

В той же час досвід роботи "Ейдос" показує [35], що використання  Інтернет для навчання школярів має колосальні переваги:

1. Незважаючи на великі відстані між вчителями та учнями,  спілкування між ними відбувається жваво й оперативно, в дохідливій і  захоплюючій формі;
2. Процес навчання став цікавим для самих лінивих учнів;
3. Прихильна сила комп'ютера змушує їх забувати про труднощі  питань; вони активно і швидко намагаються виконати завдання, щоб  якомога скорше отримати нові;
4. Можливість "висвітлитися" на весь світ змушує дітей критично та  об'єктивно оцінити свої знання і можливості; вони мимоволі підтягуються,  дізнаються багато нового, призвичаюються до сміливості та самостійності  в роботі;
5. Робота окремих учнів над черговим завданням з "Ейдоса"  вносить пожвавлення і різноманітність в буденне життя всієї школи;  питання чергової номінації обговорюються багатьма учнями, навіть тими,  що не беруть участь безпосередньо в конкурсах; вчителі розбирають на  уроках окремі завдання;
6. Навчання стало комплексним і творчим. Щоб відповісти на одне  найпростіше питання, недостатньо заглянути до будь-якого підручника.  Часто готової відповіді немає ні в яких джерелах: її потрібно створювати  самому, напружуючи свої звивини! Це - одне з величезних досягнень  "Ейдоса" в розвитку педагогічної методології.

Щорічні опитування користувачів Інтернет країн СНД показують  динаміку зростання популярності цього виду комунікації, вік (основний  контингент - це користувачі, молодше 30 років) та інтереси користувачів.  Дослідники МДУ проаналізували мотиви користувача Інтернет [9] і  результати досліджень показали наявність пізнавальної мотивації для 81%  респондентів, мотивації співробітництва - 81%, мотивації самореалізації та  розвитку особистості - 52%. 

Отже, в цих країнах, не зважаючи на невисокий рівень кількості  комп'ютерів в Інтернет на тисячу жителів (в 1998 році 4.2 - в Росії, 1.46 - в  Україні [123], в 2000 році прогнозується - 33.23 та 25.29 відповідно),  з'явилася достатньо велика аудиторія потенційних слухачів дистанційних  курсів.

За матеріалами анкетування учнів та студентів, що провела на  початку 2000 року кафедра соціології Інституту молоді, 42% студентів і  школярів використовують комп'ютери дома; у школі або інституті – 26%;  у себе на роботі – 2%; у друзів – 16%; на роботі батьків – 3,5%; в Інтернет- кафе –2,5% [115]. 

Внаслідок розвиткових змін при навчанні з використанням Інтернет,  з'явилися питання формування інформаційної культури, терміни "відкрите  навчання" та "безперервна освіта" переосмислюються. В процесі навчання  на перше місце виходить різнобічний, цілісний розвиток творчої  особистості.